- мазання
- 1) ма́зание; побе́лка; ма́зка, сма́зывание, сма́зка2) па́чканье, мара́нье3) па́чканье, мара́нье
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
мазання — я, с. Дія за знач. мазати 1) … Український тлумачний словник
мазання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
віхоть — хтя, ч. 1) Жмут соломи, сіна тощо. 2) Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для миття й чищення чого небудь. || Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для мазання (глиною, крейдою і т. ін.). || Слід на долівці або стіні, що залишається… … Український тлумачний словник
глиняник — а, ч. Посудина, в якій розводять глину або крейду для мазання долівки, стін … Український тлумачний словник
квач — а/, ч. 1) Намотане на кінець палиці клоччя, ганчір я тощо для мащення чого небудь. || Широка, груба щітка для мазання чого небудь. 2) перен., розм. Про слабовільну, безхарактерну людину. 3) Дитяча гра, за правилами якої треба попасти м ячем у… … Український тлумачний словник
мазаня — ня, с. Пт. Мазання, натирання, стирання … Словник лемківскої говірки